хазяїн

хазяїн
[хаз’а/йін]
-на, м. (на) -нов'і/-н'і, мн. -з'айі/, -з'айі/ў і -йіни/, -йін'і/ў

два хаз'а/йіние


Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.

Игры ⚽ Поможем написать реферат

Смотреть что такое "хазяїн" в других словарях:

  • хазяїн — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • хазяїнів — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • хазяїн — а, ч. (мн. хазяїни/, і/в і хазяї/, ї/в). 1) кого, чого і без додатка. Власник якогось господарства, речей, майна і т. ін. на правах приватного або суспільного володіння; господар (у 2 знач.). || Приватний наймач робочої сили. || Підприємець. ||… …   Український тлумачний словник

  • хазяїнів — нова, нове. Прикм. до хазяїн 1 4). || Належний хазяїнові …   Український тлумачний словник

  • хазяєчка — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • хазяїновитий — прикметник рідко …   Орфографічний словник української мови

  • хазяїновито — прислівник незмінювана словникова одиниця рідко …   Орфографічний словник української мови

  • хазяїнувати — дієслово недоконаного виду хазяйнувати рідко …   Орфографічний словник української мови

  • хазяїновитість — тості, ж. Властивість за знач. хазяїновитий …   Український тлумачний словник

  • хазяїнування — я, с. Дія за знач. хазяїнувати …   Український тлумачний словник

  • хазяїнуватість — тості, ж. Властивість за знач. хазяїнуватий …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»